нмсд, прекрасне запитання. нехай андрій зубинський ставить його зі своєю фірмовою
цитата: нет, ну вот если честно - чем может обижать любого националиста попадание в один конктекст с Дедушкой? Дедушкины методы? или Дедушкин результат? (читати повністю)мова про гітлера, якщо комусь ліньки почитати весь допис. але таки чудове запитаннячко. змушує задуматися про різне. наприклад, не про націоналізм, а про символи.
гітлер — символ, і як будь-який інший, «відкриває чарівним ключиком» певні комірки в головах. в цих комірках зберігається щось таке, що притлумлює трішки логіку та здатність до об’єктивної оцінки.
зручна маніпуляція: раз гітлер і націоналізм йдуть разом — отже, можна ставити знак тотожності?
а сам формат подачі цієї тези (іронія, сарказм, але не пряме опонування) наче усуває автора-жартівника за куліси: читач самостійно робить висновки щодо місця націоналізму на шкалі моральної оцінки, самостійно таврує кожного націоналіста як істоту або інтелектуально обмежену (не розуміє хибності методів?) або морально гнилу (свідомо не зважає на ціну?).
аналогія. оскільки моє лібідо — це, по суті, те саме, що штовхало авторів «молоту відьом» до схибленої деталізації процесу в третій частині твору, а їхніх послідовників до впровадження цих підказок в життя, — можна так само затаврувати будь-які прояви сексуальності.
німеччина перед другою світовою — це не лише гітлер. це визріла соціальна і політична ситуація, в якій націоналізм став зручним інструментом для реалізації певного розв’язку…
…але формула «націоналізм -> гітлер -> геноцид» звучить коротше і веселіше, безумовно. піду, мабуть, намалюю собі вусики.