+ читання книжок стало б більш комфортним, те саме стосується будь-якої текстової інформації на екрані;
+ автономність смартфона збільшилася б на 5..30% за рахунок відмови від підсвітки в світлу пору доби;
+ навіть у вимкненому стані (коли смарт «спить») екран міг би зберігати якусь інформацію (важливі нагадування? список задач? відкрита сторінка книжки?);
– фотокамера втратила б сенс (зарахую як недолік, хоча з такими камерами, як у смартфонах acer, це скоріше плюс);
– довелося б відмовитися від перегляду кольорових фотографій, відео на смартфоні (прощавай, youtube);
– перегляд веб-сторінок в текстовому режимі, без динамічної графіки flash — інколи це зручно, але все рідше й рідше;
– навігація стала б менш динамічною і менш зручною візуально (нижча розподільність, відсутність або бляклість кольорів);
= на власне телефонні функції вибір технології екрану не вплинув би;
= читання пошти, текстових повідомлень sms, google hangout, робота з календарем, задачами, словниками, документами — технологічно без змін, читання трішки комфортніше;
= музичний програвач — без значних змін;
= оформлення інтерфейсу користувача спростилося б (навіть з використанням кольорового e-ink) — комусь би це сподобалося, а комусь ні.
резюме? враховуючи, що найбільшу частку часу я використовую смартфон як телефон, читанку і засіб доступу до іншої текстової інформації — я би погодився спробувати, мабуть. за умови підтримки двох sim-карт, надійного захисту екрану та використання ємнісної сенсорної технології (а не ir, як в nook’у).