переклад: «штука в тім, що вся ця веселуха в києві — перша на моїй пам’яті політична подія, до якої справді хочеться приєднатися всім організмом, а не лише квакнути схвально. тому що, чиї б і які б політичні інтереси не стояли за цим процесом, цікаві не ці сили, а поведінка конкретних живих людей. котрих дуже багато. котрі не лише мітингують і зводять барикади, а при цім не забувають прибирати за собою сміття. відправляють по домівках п’яних. і суворо слідкують, аби в захоплених приміщеннях нічого не крали й не ламали. і стоять у довжелезних чергах до туалетів, бо революція революцією, але свинства не буде. тому що революція, строго кажучи, проти свинства. здається, що це взагалі перша в історії виразно антижлобська революція. вийти на барикади заради зменшення відсотка грубості в суспільстві — це дико круто. це, на мене, взагалі єдине, заради чого на барикади варто лізти.до речі, профіль макса фрая є також у читацькій спільноті goodreads, разом з перепублікаціями авторського блога. читайте.
і байдуже, чи вийде якесь пуття з цих барикад чи ні. загалом, важко повірити, що вийде, тому що коли б усе було так просто, людство вже жило би в раю. але це той рідкісний випадок, коли намір дорожчий за результат.
і ще я точно знаю, що саме спроби зробити неможливе змінюють світ. і то заднім числом. тому що сама собою наявність достатньо великої кількости людей, котрі мають намір зробити неможливе, говорить про те, що світ вже змінився. на краще — з моїх уст «на краще» завжди означає перемогу життя над смертю. в усіх сенсах обох слів.
я взагалі тепер на кожному розі збираюся торочити, не затикаючись, що в мене громадянство україни. вперше в житті примащуся до чужих заслуг. просто тому, що мені приємно мати хоч щось спільне з людьми, котрі там, в києві, зараз не сплять. ну або сплять, якщо випала нагода». (оригінал у жж)
p.s. я не став шукати фото світлани мартинчик для ілюстрації, тому що це небезпечно (хехе). буде фото євромайдану від романа гуро.