але… один такий автор був би оригінальним, два — нехай, це вже стиль. але стільки, скільки їх зненацька розплодилося по «затишних інтернетиках» — це, нмсд, лише маскування певного браку фантазії, вам не здається?
геніям гумористичного напрямку в літературі такого штибу як котляревський чи остап вишня не доводилося постійно вдаватися до імітації простонародного мовного вінегрету як до єдиного стильового інструменту?
це я передрукував свій коротенький допис у google+, настуканий нашвидкуруч на смартфоні. а далі буде перелік авторів, які мені одразу спадають на думку, коли слово «суржик» звучить для позначення «літературного стилю»:
- віталій чепинога (facebook);
- вовк панібрат (facebook);
- мурзік васильович (facebook);
- свирид опанасович (facebook);
- татуся бо (facebook);
- фаїна каплан (facebook);
ну, і пишіть в коментарях, якщо маєте ще когось на думці.
p.s. чудове зображення для ілюстрації запозичив на сайті тсн.