аж тут — бац!

| україна, негатив, українська мова

заберу це з google plus собі до щоденника, на згадку…
цитата | «Мне очень неуютно говорить (обсуждать, выражать эмоции, шутить и тд) по-украински, подозреваю Ростику так же (может чуть больше) не удобно на иврите. И тут бац - у нас общий нативный русский (мог бы и китайский, но просто так вышло, что русский). Почему-бы не поговорить на нём?» (посилання видалив на прохання автора)
«я просто залишу це тут», як час від часу ненав’язливо, але з натяком анонсує свої публікації дехто:
  • коротко викладена хроніка заборон української мови (http://goo.gl/qCr9c8)
  • значно детальніша хронологія утисків (http://goo.gl/OujSm7)
  • ілюстрована хронологія русифікації та утисків української мови в московії та російській імперії (http://goo.gl/6h5KUz)
аж тут — бац! у нас общій натівний рускій та проста так вишла. зручно.

p.s. наостанок, суто собі на згадку — прочитати (бо, сором мені, не довелося):
  • іван огієнко. історія української літературної мови (http://goo.gl/fgt8j5)
p.p.s. допис адресований не стільки московитам, аби їх у чімось звинуватити, ба навіть не малоросам, щоби їх якось посоромити… це більше роздуми вголос, щоби викристалізувати собі самому якусь позицію в цім питанні.