одного дня вранці на сніданок намастив їй пасочку маслом. маселко холодне, щойно з холодильника. міля пита дуже серйозно:
— хто робив бутерброд?
— ?
— ти не примазав масло!
хз чому, але оте «примазав» водночас і логічне, і смішне. типовий приклад дитячого словоутворення — точно, лаконічно, кумедно.
за іншим разом вибираємо, чим поснідати:
— кицю моя, ти їстимеш голубчика?
— ні, бо ви не вмієте знімати з нього шкурку!
врешті-решт впоралася сама з тією «шкіркою».
тимошко вже не смішить дотепами…у свої 11 вже може сказати мамі «атвалі» — таке от росте щось, чи то нечемне, чи то пригнічене і вимагає свободи, але водночас відмовляючись від будь-якої відповідальности. але ж і розумне, і добре, і щире водночас…
найменшому рік і три, він зараз найкумедніший, звізсно, навіть попри те, що говорить лише «тата» і «дікідік».