на користь ворога?

| політика, україна, негатив, українська мова

до тих українських громадян, котрі «хатят міра любой ценой, патамушта жизнь бєсценна», звертається нікколо макіавеллі:
цитата | «the romans never allowed a trouble spot to remain simply to avoid going to war over it, because they knew that wars don't just go away, they are only postponed to someone else's advantage» (вікіпедія)
і спеціально для тих, хто не побачив тут зв’язку з україною:
цитата | «if someone puts up the argument that king louis gave the romagna to pope alexander, and the kingdom of naples to spain, in order to avoid a war, i would answer as i did before: that you should never let things get out of hand in order to avoid war. you don't avoid such a war, you merely postpone it, to your own disadvantage» (вікіпедія).
ми відкладали війну 23 роки. найбільш затяті українські націоналісти попереджали, але більшість з нас — хохли і малороси, — махнули рукою: мовляв, якось буде. ми відкладали війну тоді, коли вона могла бути суто ідеологічною, потім мовною, потім економічною

…аж поки полилася кров. тому що читай вище золоті слова макіавеллі: загроза війни не зникає сама собою, війну можна лише відтермінувати — на користь ворога. і здача жодних територій нічого не змінить. і вичікування, в надії «перечекати» — завжди призведе до ще більшої кількости смертей.

p.s. от тільки не треба про підбурювання з дивану. війна — це не лише і не завжди воєнні дії. російська з уст українця в побуті, на роботі, на державній посаді, в інтернеті — це те саме зволікання. а крапка на російській сьогодні — це вклад в перемогу.