один дуже злий викладач давно кличе мене покататися каяками навколо гідропарку, долобецького острова чи де там ще можна недалеко ходити дніпром — сам він те діло полюбляє, і завзято клацає камерою направо й наліво, щоби звабити друзів. але мені щось ніяк не випадало нагоди: діти, родина, якісь справи чи просто диванний настрій…
…і от я уявляю собі, як той друзяка образиться, коли дізнається, яку раптівочку мені наготувала доля: болгарія скасовується, а замість неї… чекає на мене завтра село оболоння на чернігівщині, і байдарка десною кілометрів п’ятдесят-шістдесят, і табір на кілька днів десь посеред маршруту.
для мене то перший такий похід. як буде — побачу. а злому викладачеві не кажіть поки що нічого ;-)