почну здалеку: я маю українську посвідку, і вона дозволяє мені керувати автівкою у провінції квебек впродовж шести місяців від дня прильоту. в інших провінціях цей термін інший (як правило, менший) — наприклад, в онтаріо лише 60 днів! в принципі, єдина вимога до іноземної посвідки тут — написи англійською чи французькою мовою, або ж офіційний переклад посвідки (плюс, звісно, сам документ, бо сам переклад не дає права керувати автівкою). мені про це нагадали, коли я купував автомобіль — бо в мене посвідка перехідного зразка (вже не совєцька, але ще не пластикова), де чомусь лише ім'я додатково подане латинкою, але жодні інші написи не перекладено.
щоби отримати канадську водійську посвідку, потрібно скласти два іспити: теоретичний та практичний, тут без сюрпризів. для нових водіїв правила дещо складніші, ніж в україні — тут існують посвідки учня, стажера, і треба пройти декілька доволі тривалих етапів, перш ніж видадуть справжню, «дорослу» посвідку. але імігрантам зараховують досвід від року видачі їхньої іноземної посвідки. мені зарахували 170 місяців досвіду.
найперше потрібно зателефонувати до так званої організації з безпеки руху квебека (saaq) та записатися на теоретичний іспит. я не знав цього, тож просто зайшов до найближчого відділку saaq (щось подібне до наших мревів, тільки менше, швидше і значно, значно зручніше) — там мені сказали «дзвоніть та записуйтеся» і видали невеликий папірець із координатами та місцем, де занотувати дату/час призначеної зустрічі.
зателефонувавши, я не з першого разу зрозумів, як там все влаштовано: по-перше, з вами розмовляє робот, і щось його запитувати чи уточнювати нема сенсу; по-друге, він запитує номер досьє в saaq'у, і я не знаю, як чинити тим, в кого цього номера ще немає (можливо, я щось прослухав). мені ж той номер призначили, коли я купував та реєстрував автомобіль, тож з другого разу я пробився до живого оператора.
я телефонував десь у десятих числах листопада — а сам іспит мені призначили на 7 грудня. це квебек, хаха. для підготовки я мав позичений посібник «guide de la route» (2004 року), онлайновий тест на сайті saaq та місяць часу.
оцініть іронію ситуації: в день іспиту я приїхав до центрального відділку saaq в монреалі власною автівкою. це не мрев: тут є велика, добре впорядкована парковка, де повно місця для всіх відвідувачів. я приїхав десь за півгодини до призначеного часу, тож довелося трохи почекати — людей було чимало, але я без проблем знайшов вільний стілець, тож підпирати стіну не довелося.
зрештою оголосили (англійською і поганенькою французькою, хаха): кому призначено на такий-то час — підходьте на реєстрацію. в чергу перед трьома віконцями вишикувалося близько двох десятків людей, ресепшіоністи швиденько перевірили прізвища, видали талончити з номерами та відправили до зали очікування номер два.
тут знову довелося почекати з півгодини. я цікаво провів час, слухаючи собі аудіокнижку та роззираючись навколо. приміром, здоровенний афроканадець не першої вже молодості (за тридцять), що по-підлітковому смикається і розмахує руками, слухаючи репак в навушниках (добре, не підспівував) — це весело спостерігати.
коли не великому екрані висвітило мій номер — молодиця у вказаному віконці ретельно перевірила мої документи, перевидала мені сертифікат на автомобіль (бо я міняв адресу в зв'язку з переїздом з одного поверху на інший в тій самій будівлі, але по новий сертифікат прийти до saaq'а забув), та відправила назад до зали почекати ще 5 хвилин другої появи мого номеру на табло.
документи, які знадобилися мені:
- картка постійного мешканця (carte de résident permanent);
- картка державного медичного страхування (carte d'assurance maladie) або сертифікат відбору квебека (certificat de sélection du québec), якщо картку ще не встигли видати — вона приходить через три місяці після реєстрації у відповідній державній службі;
- українська водійська посвідка;
- переклад української посвідки англійською або французькою мовою (офіційний — тобто від перекладача в ордені).
потім жіночка у іншому віконечку сфотографувала мене, перевірила зір, показавши табличку з велетенськими літерами (проблема була не в тому, щоби їх побачити, а лише щоби не переплутати знову j та g, як під час дзвінка до страхової desjardin), взяла оплату за іспит (11 канадських доларів, можна сплатити кредиткою, готівкою, чеком), запитала, якою мовою мені зручно складати іспит (української не пропонували — лише французька чи англійська), тоді видала якусь роздруківку та відправила до зали іспитів.
на вході довелося почекати ще п'ять хвилин, поки вже мене назвали на прізвище та запросили до власне зали, де проходить іспит. не дуже велике приміщення, в якому на манер відкритого офісу (openspace) встановлено півтораметрові перегородки, що умовно розділяють залу на тридцять з гаком мінімалістичних робочих місць (cubicles): прикручений до підлоги таборик, сенсорний дисплей перед очима, поличка для рук і все.
я складав іспит французькою. формат істпиту — тест: ілюстровані питання з кількома варіантами відповідей, треба обрати одну правильну. іспит відбувається у три етапи, між якими можна зробити невеличку перерву (кілька хвилин), але ані виходити з зали, ані користуватися будь-якими електронними пристроями не можна:
- правила безпеки руху (code de securite routiere) — 16 питань (потрібно правильно відповісти на 12);
- знаки та розмітка (signalisation) — 16 питань (потрібно відповісти на 12);
- вимоги до класу B (theorique specialisation - classe 5) — 32 питання (потрібно відповісти на 24, якщо не помиляюся).
найчастіший формат такий: на ілюстрації подано якусь дорожню ситуацію, на якій цифрами 1-6 позначено транспортні засоби, і ставиться питання: хто з учасників порушує правила? варіанти відповідей: a) 1, 2, 6; b) 2, 4, 6 тощо. інший формат, на якому я найчастіше «зависав»: показано дорожню ситуацію з точки зору водія або вид на сало автівки, з пронумерованими зонами уваги від 1 до 4, і пропонується питання: яка зона чи зони є (найбільшим) джерелом ризику в цій ситуації? варіанти відповідей: a) 2; b) 1, 2, 4 тощо. здається, що просто? але відповідь далеко не завжди очевидна, ситуації бувають доволі цікаві.
такий формат мені теж дуже сподобався: він вимагає свідомого знання правил, а не їх заучування напам'ять! тому чимало імігрантів завалюють цей іспит по кілька разів, жаліються на складність та вимагають спростити. інколи навіть коли їм дозволяють пройти іспит арабською мовою, як от сірійським біженцям! сподіваюся, saaq на це не піде, тест хороший.
нюанс: щойно ти відповів правильно на 12 з 16 питань — ця частина іспиту закінчується (навіть якщо ти зробив, скажімо, дві помилки і загалом тобі показали лише 14 питань). я «провалив» 2 питання в першій частині, 1 в другій і (здається) 4 в третій, тобто результат склав 87% (якщо лічити відносно показаних питань), а прохідний результат — 75%. непогано впорався, я вважаю.
результат — здав чи завалив — вісвічується одразу ж на екрані.
після цього мені видали ще один номерочок і знову відправили до великої зали почекати, і за 10 хвилин ще одна молодиця записала мене на практичний іспит… аж на 27 лютого!
і тепер я маю ще два з половиною місяці (!) наражати на небезпеку бідних квебекуанців, бо керуватиму автівкою з іноземною посвідкою, і хто зна, як я там керую =)