аптайм ноутбука наразі — 33 дні. далеко не рекорд, навіть для простого особистого комп'ютера, на котрім не робиться ніякої серйозної роботи. головна загроза аптаму — вогнелис, котрий, зараза, попри довжелезну історію розробки і фіксів, жере пам'ять, як дурний. другий претендент — dropbox (але тут я сам винуватий).
повидаляв к бісу зі стрічки сусідів усі
блоги на жж. перерпрошую в авторів, ви класні, за це я вас і читав. але жж — нафуй. ну і вас потяг за собою. бувайте.
в середу мав цікавий
досвід копирсання в смітнику. ага, дожився, емігрант =) історія така: пік хліб, але щось пішло не так (оливкова олія, чи зіпсуті дріжджі?) — вийшла грудка. засмутився, викинув до смітника. надвечір згадав про мішалочки від хлібопічки! вранці попрохав управителя відчинити мені смітник. порпався, порпався — не знайшов… зазирнув на ebay — мішалки по $19 штучка о_О довелося придбати на kijiji ще одну таку саму хлібопічку за $20 заради лопаток. висновок:
зберігайте спокій і витягайте мішалки.
це ще не все. порпаючись в тому дурнуватому смітнику, мусів стати на підставку. якось вона з-під мене вискочила, я впав ребром на борт — перший день майже не відчував нічого поганого, а сьогодні болить, зараза — а найгірше, коли сміюсь. тож коли мене хтось смішить —
регочу і водночас лаю найгіршими словами =/
а підстави посміятися, виявляється, стрічаються на кожнім кроці. ось, приміром, однією автоматично згенерованою гіфкою google зміг передати весь
драматизм нашого щоденного купання… тут, щоправда, ще ніяк не відображено не менший драматизм прибирання і висушування підлоги після цього.
ну і так, святкове. завтра — наш
перший великодень в канаді. я атеїст, але хай-но хто бодай подумає спробувати мені заборонити малювати яйця і пекти паски, коли навколо квітнуть… е, нічого не квітне. тут переважно сосни й клени. ну, та принаймні вже й тут справжня весна. вітаю і смачної вам шинки!
