…але мене від початку бентежив цей підхід до визначення структури коду за допомогою «порожніх» відступів.
нарешті зрозумів: це суперечить принципу відділення змісту від вигляду!
поновлення (2018-11-08). філософський принцип python'а: «має бути один, — бажано лише один — очевидний спосіб зробити це». і тому…
…ось вам, братці, tuples, lists, dictionaries, і на додачу ще бібліотечка numpy. lol. а я тут переживаю за відділення змісту й вигляду =D
поновлення (2018-11-08). а це я просто залишу тут: «отже, підсумую: динамічне визначення типів допомагає „зробити справу“, надаючи свободу витворяти безсенсові дурниці, перезаписувати неіснуючі властивості [об'єктів], і назагал робити речі, котрі є або відвертими вадами, або ж призводять до вад» [переклад цитати англійською]
а це взагалі прекрасне: «but look at the bright side: while it allows you to write bull shit code, it will force you to indent it correctly» [з коментарів там же]