як виявилося, я мав накопичував ssd з інтерфейсом msata, а треба таки m.2: на ілюстрації видно різницю в розмірах і роз’ємах (ліворуч msata, праворуч — m.2). на щастя, потрібне швидко знайшлося на kijiji: 120 гб за $20, і досить недалеко. ще трішки роботи викруткою, і тепер хромбокс має достатньо ємний накопичувач для експериментів.
цікаво, що в інтерфейсі загрузчика manjaro зненацька не працюють курсорні стрілки на клавіатурі; доводиться користуватися n (додолу), p (догори) та f (замість enter). отже, знову «живий» manjaro lxqt і непростий вибір: ставити lxqt (легке, цікаве, але бракує деяких зручностей), чи запустити manjaro-architect і поставити добре знайому версію з kde/plasma?
мабуть, таки plasma. отже, поїхали встановлювать систему (скрипт /usr/bin/setup поновлює manjaro-architect і запускає його): sudo setup. за винятком якоїсь невеликої халепи зі встановленнням загрузчика grub (довелося запустити grub-install && update-grub з консолі), архітектор чудово працює і дозволяє, на відміну від звичайного інсталятора (manjaro використовує calamares) витягти з мережі найсвіжіші версії лише потрібних пакунків і уникнути встановлення зайвого. за годинку мав робочий manjaro kde на хромбоксі.
перші враження від машинки: супер! достатньо швидка, легко апгрейдиться, дуже компактна, тиха. поки що залишив як настільний комп’ютер, але якщо кому треба маленький серверочок — кращого годі шукати.
