гаразд, гаразд… мінус одна затоплена фортеця, і урок: управління водогоном і каналізацією має бути вище рівня моря… навіть якщо уріст макдворф впевнений, що ізолював систему водогону від решти фортеці =) знятків не буде: все потонуло. ну що ж, час починати нову фортецю й рушати до нових веселощів! цього разу спробую вести «блог» фортеці зі знятками екрана. а оскільки назву dwarf fortress обирає сам, маємо що маємо: машинокактус (див. зняток). навіть не питайте…
про початок нема що писати, все звично: семеро завзятих бороданів (і бороданьок? хз, який тут правильний фемінітив), такий-сякий скарб на одному возі. знову на узбережжі океану, де велетенські хвилі невтомно «лупають сю скалу». минув рік невтомної праці в шахтах.
перший рік: зовнішній мур
населення — 34 дворфа, військо — 0, загиблі — 0.
збудовано зовнішній мур заввишки два рівні, малу вежу головної брами та закладено перший поверх центральної вежі з білого мармуру. розвідано глибини до двадцятого рівня під поверхнею та майже завершено мармурову залу для трапезної на тринадцятому рівні. невеликий город забезпечує харчами й сировиною для броварні. ремісничі майстерні — тесля й обробка каменя. прийшов і пішов перший караван.
другий рік: фортеця
населення — 66, військо — 4, загиблі — 1.
через депресію пішов з життя один з шахтарів, тоб імушушрір; поховали на найнижчому з розвіданих мармурових рівнів, облаштувавши там перший храм. завершено мармурову трапезну залу, розширии інші рівні, почали облаштовувати спальні. збудовано другий рівень білої вежі. облаштовано барак у вежі над головною брамою й сформовано загін арбалетників з трьох мисливців і одного добровольця. прийшов караван з лор сакріта, продали їм всі безглузді поробки з каменю й придбали трохи сталі й вугілля.
далі буде…