…під цю пісню. гаразд, не вся америка — лише квебек, мабуть. але сльозу втирає вже п’ятий місяць, відколи хвацькі ковбої (про котрих я раніше не чув) анонсували свій новий альбом «антиподи», показавши одну-єдину пісню з нього, «америка плаче».
загалом, квебецька музика досить, гхм, цікава… вона нагадує мені прибій на океанському узбережжі: інтонації трохи монотонні, і спершу наче швидко набридає… але щось є у повітрі, в кожній хвилі, в туманній далечині, в усій цій циклічній монотонності, що змушує повертатися і вдивлятися наче у вічність.
але треба розуміти мову, звісно ж, щоби «почути океан». піду, послухаю ще щось від цих ковбоїв.