інколи здається, що барбекю та гриль — то центральний стрижень американської культури; навіть у переважно франкомовному квебеку будинки та подвір’я без величезного (як на український погляд) гриля виглядають… дивно, а обов’язкова «барбекюшна» експозиція в типовому супермаркеті на кшталт canadian tire, rona чи навіть walmart майже обов’язково налічуватиме десяток-два моделей грилів на будь-який смак та гаманець, від малесеньких «вугільних коробок» за двадцять-тридцять долярів до якихось фантастичних агрегатів під дві тисячі. з відповідним набором аксесуарів, запчастин, газових балонів тощо. совєцька традиція шашликів на травневі свята спаде на думку, як порівняння — але й близько не наближається за розмахом.
ми, імігранти, «трималися» три роки — і нарешті здалися: маємо тепер і собі портативний газовий гриль на веранді (napoleon travelq 285x, кому цікаво).
замовив ще першого червня, але через «вірусні» затримки в ups довелося чекати нескінченні два тижні (замість двох днів!) і пропустити два уікенди. але нарешті випробували таки шайтан-машину!
p.s. маленькі кабачки грилюються найсмачніше, якщо їх не кришити кружечками, а просто розрізати навпіл уздовж і так припекти — дуже соковиті.