в квебеку практично немає весни… (ну, або вона зовсім не така, до якої ми звикли в україні): березень по-зимовому холодний і часом сніжний, в квітні ще прохолодно й місцями в тіні ховаються замучені, брудні кучугури снігу; навіть перші дні травня температура вранці може бути +2..7° — а тоді буквально за тиждень настає літо з +23..28° вдень. і, оскільки мрії збулися і родина тепер мешкає в окремому будинку, а не в квартирі, — це час, коли доводиться розплачуватися за комфорт: братися до роботи, і намагатися насолоджуватися процесом…
отже, садово-мазохічний план на другу половину травня:
- позбутися кульбаб на газоні перед будинком
- [ ] додати конюшину на газоні у внутрішньому подвір’ї
- почистити басейн і підготувати до сезону
кульбаби на газоні
газон — символ американського затишку й «обличчя» господи; він має бути акуратно засіяний травичкою, вчасно покошений — і не мати, бляха-муха, жодної кульбаби! раніше я думав: чому? такі ж гарні, життєрадісні жовтенькі квіточки! але тут зрозумів, що кульбаби — то кацапи від ботаніки! на вигляд здалеку воно гарненьке й привітне… але поширюється агресивними парашутистами, а як дозволиш бодай одній квітці оселитися на ділянці — все, пиши пропало: за один сезон засере все навколо, пустить глибочезне коріння, наплодить розетки нeгaрного листя з якимись огидними, наче геморойними пуп’янками (ви бачили колись зблизька ту рослину?! то ж якийсь інопланетний трифід!), задушить всю твою акуратну травичку і перетворить весь газон на гидкий пустир.
а надто гидко і тяжко, якщо попередній власник будинка вже полінувався й те все вже трапилося! ми вселилися минулого літа, і до осені намагалися побороти ту напасть — дзуськи, цього року кульбаби знову розплодилися. тож мусиш ставати рачки і викорчовувати кожну розетку… але їх так багато, що за годину-дві на день встигаєш хіба два-три квадратних метри зробити, а на решті газону щодня обривати кожну кляту жовту квітку, щоби не засіяло тобі ще гірше тими парашутами…
…і все-одно наступного дня їх знову сотні, бо воно, зараза, за ніч виганяє нові стебла з квітами на 5-10 см! та й таке.
в підсумку, ось що я роблю з газоном:
- двічі або тричі на тиждень — обриваю всі квіти кульбаби (жест відчаю) і вибираю мішок чи два коріння… залишається, втім, ще 80% газону;
- раз на тиждень, щосуботи — проходжу з газонокосаркою;
- двічі або тричі на тиждень — поливаю впродовж години.
басейн
якщо газон — символ затишку, то власний басейн, — певно, символ середнього класу?
хтось сміється: скільки там того літа в канаді, щоби тобі треба було морочитися з басейном?! я теж так думав раніше. тепер маю басейн: не було вибору, бо коли ми купували будинок, на подвір’ї вже було встановлено каркасний (над землею, не вкопаний) басейн. оскільки вселялися ми влітку, для нас його вже було підготовлено попередніми власниками — приходь і купайся, що ми раденько й робили аж до осені.
але далі була зима… до якої басейн слід було підготувати ретельніше, ніж я спромігся. тож ми мали свій «північний льодовитий ставок», вкритий кригою (точніше, то була одна суцільна кригова «шайба»). крига розтанула повністю лише на початку квітня, здається, і лишилося просто 15..20 тис. літрів брудної, зеленуватої води…
найгірше було те, що не маючи жодного досвіду, я не знав, що з тим далі робити. спробував повністю спустити воду, щоби помити всередині — але виявилося, що нижче якогось рівня насос не помпує: в басейні залишилося на півметра дуже брудної води. спробував «пилососити» бруд — побачив, що чашка насоса має тріщину: ймовірно, взимку вода всередині замерзла. я витратив декілька днів, щоби знайти якусь контору, котра б поремонтувала мені насос… але врешті-решт махнув рукою (всі хочуть тобі впарити нове замість ремонтувати те, що є), спробував заклеїти епоксидною смолою та стягнути дротом, — і був шалено щасливий, коли мені це вдалося. але що далі?
в підсумку завдяки підказкам товариша і пошукам в тенетах зрозумів: повністю спускати воду не треба (та й не вийде просто так); на зиму потрібно було спустити більшу частину води, залишивши мінімум, додати до води спеціальний антифріз і прокачати через насос і фільтр. згодом на початку травня:
- доливати воду, «пилососом» вичищаючи наскільки можливо бруд та старе листя, і прочистити фільтр (backwash);
- додати «шампунь» (продається в «стартових» наборах для відкриття сезону), дати постояти, прокачати через фільтр і почистити фільтр;
- залити «ударну» порцію альгіциду, дати постояти, прокачати через фільтр і прочистити фільтр;
- якщо треба, вивести рівень ph до 7,2..7,6 (непроста процедура, мені цього разу не довелося поки що цього робити)
- захлорувати воду (хлорид зі «стартового» набору), і прокачати через фільтр упродовж 24-48 годин.
на цьому етапі я вже дуже задоволений результатом! ще лишається перевірити хімію (для цього є спеціальні паперові смужечки з кольоровими маркерами), але на позір вже можна чекати, коли вода прогріється, і пірнати.
та й так ми готуємося до літа в канаді. і все було би добре, якби не кляті рашисти з війною, най би їх шляк трафив!