здається, моєму захопленню dwarf fortress більше десяти років. це… специфічна гра: я починав безліч разів, і часом швидко втрачав інтерес, а часом вибудовував доволі складні, величезні фортеці й уже потім втрачав інтерес — а тоді через півроку чи рік знову відкривав, дивувався набудованому але починав щось нове, бо не міг пригадати, куди я хотів то вивести… тоді жалкував, що не продовжив, і так по колу. цього разу хочу спробувати інакше: зараз я створю новий світ, розпочну побудову фортеці, і не покину, аж поки не загине останній гном; а щоби не втрачати інтерес, а головне — зберігати якусь зв’язну інформацію про проєкти під час довгих пауз, — тут буде літопис цього нового світу: shagthoxah, the everseeing dimentions.
зміст
фортеця evostdomas (sectguilds)
evostdomas: початок
рік п’ятий
на п’ятий рік (sic) від початку літочислення у світі shagthoxah, семеро чи то сміливців, чи може знедолених безумців, прийшли з таким-сяким скарбом до паруючого жерла сплячого вулкану, щоби заснувати тут нове поселення.
перший рік поселення проходив переважно без визначних подій — дві невеликих групи мігрантів поповнили населення, приїхав та поїхав, нічого не продавши, караван… аж доки необережні підкопні роботи при будівництві основної вежі мало не коштували життя кільком гномам. ввесь рік поселенню конче бракувало харчів, особливо питва, але найбільше — каменю для будівництва. наприкінці року гноми трьома шахтами почали проштрикувати легкий водоносний шар в пошуках каменю й металів.
рік шостий
на початку року ремісники подали петицію з облаштування зали гільдії… не мала баба клопоту.
якоїсь миті стало зрозуміло, що гноми не встигають будувати стіни для гідроізоляції достатньо швидко, роботи довелося зупинити, щоби виробити план дій, — можливо, доведеться будувати помпи для відкачування, перш ніж можна буде продовжити.
влітку один з переселенців, позбавлений можливості створити артефект, не витримав і повністю втратив глузд; гноми поховали нещасного в камінному сегменті галереї незакінченого другого поверху головної вежі.
поки роботи в підземній частині головної вежі неможливі через затоплення, на південь гноми успішно проштрикнули водоносний шар невеликою шахтою і отримали доступ до будівельного каменю; тим часом на неглибокому «червоному» підземному рівні буде облаштовано тимчасові майстерні, тому що для убезпечення великої брами потрібні механізми, а ще безліч усього іншого… потрібне місце для роботи ремісників та складування припасів.
перший артефакт, створений майстрами evostdomas — шкіряна спідниця?! досі не маючи комірника, гноми не можуть назвати навіть приблизну вартість цього виробу.
історична подія: у сторожовій вежі над головною брамою встановлено важіль, що зачинає головну браму; можна сказати, що від цього дня фортеця evostdomas стала справжнім захищеним поселенням. насправді це лише умовність: конфігурація вибраного для будівництва фортеці схилу гори така, що поки не буде виведено всі сім надземних рівнів вежі й дах, жоден гном всередині не почуватиметься в безпеці: ворог може зайти згори!
другий артефакт, а гноми досі надто зайняті роботою, щоби лічити гроші. надалі артефактів стане надто багато, звітувати про кожен окрема немає сенсу.
рік сьомий
фортеця зростає, населення 59 гномів.
проєкт року — спроба осушення нижнього затопленого рівня головної вежі; якщо вдасться, не лише буде змога продовжити розвиток фортеці долу, але й можна буде утворити природні водоспади всередині фортеці, для прикрашання та покращення моралі. але проєкт… непростий, потребує кропіткої підготовки на кількох рівнях, і вельми небезпечний.
черговi петиції, від фермерів, теслів, ковалів — а тим часом, навіть попередню ще не задоволено…
найвирішальніша мить цієї інженерної афери з водовідведення: потрібно пробити стіну, за якою накопичено тисячі кубометрів води, щоби злити її до підготовленої каналізації. тиск за стіною такий, що шахтарів може вбити, відкинувши струменем до протилежної води, або втопити, якщо невелике приміщення каналізаційного колодязя заповниться надто швидко… але шляху назад намає.
рік восьмий
населення: 100 гномів.
один з ремісників втратив глузд через невдоволення умовами праці й влаштував криваву бійню в залі гільдії фермерів, позбавивши життя тридцятеро невинних гномів. схоже, упродовж цього року вцілілі переважно займатимуться виготовленням трун і похованням.
півроку пішло на те, щоби поховати нещасних жертв у новому храмі. тим часом знову прибув караван — і цього разу гноми змогли вторгувати найнеобхідніше з краму: їстівні припаси та багато сувоїв з матерією і шкірами.
попередня спроба дренажу затопленого підземного рівня під водоносним шаром була успішна наполовину, — давши доступ до цього рівня, гноми не змогли втім осушити його повністю; це стало мотиватором до додаткових інженерних робіт: за допомогою додаткової вертикальної шахти, вони розчистили п’ятнадцять нижчих рівнів, підготували кругові зали й необхідні канали для запуску чотирьох «водяних стовпів» крізь всю висоту підземної частини вежі… надійшов час проштрикнути залитий поверх і випробувати водоспадну конструкцію…
рік дев’ятий
населення: 86 гномів.
влітку 9-го року, коли справи наче налагодилися і все йшло непогано, зненацька… велетенська драконоподібна тварюка з сімома головами. всі до сховку, на сполох! до зброї, до зброї!
не встигли закрити ворота. десятеро сміливців із короткими обсидіановими мечами — це все, що стоїть між семиголовою гідрою та мешканцями фортеці.
далі все відбулося дуже швидко. нові й нові гноми піднімали зброю, яку могли знайти, і безстрашно ставали проти тварюки, щоби не пропустити її крізь браму до фортеці… коли, нарешті, браму було закрито — за муром лишилося хіба п’ятнадцятеро вцілілих, із більш як столюдного міста. гідра, хоч і поранена, але ще жива й небезпечна, відступила на південь. чи надовго?
декілька днів гідра чатувала на необережних гномів за воротами, час від часу віддаляючись до лісу, чи піднімаючись на гору, щоби вполювати і зжерти якусь тварину… аж тут з півночі надійшов караван, не підозрюючи про смертельну небезпеку. гідра знищила всіх — охоронців, торговців, і в’ючних тварин…
нарешті тварюка знайшла вхід до самої фортеці, скориставшись верхніми, недобудованими поверхами вежі в горі. останні вцілілі недовго змогли переховуватися на нижніх поверхах — гідра їх винюшила і пожерла всіх. так закінчилася коротка історія фортеці evostdomas, мешканці котрої цінували ремесла, вишукану архітектуру, інженерію, але не зуміли передбачити небезпеку й захистити себе.
фортеця ushilustuth (icyfenced)
icyfenced, початок
рік дев’ятий
на дев’ятий рік від початку літочислення, на південь від жертовної гори і батьківщини гномів, на узбережжі моря виникло гномське поселення ushilustuth, тобто icyfenced мовою людей. невеликий гурт поселенців звабився розповідями про багаті поглади металів неглибоко під узбережними лісами. 
рік десятий
найперший артефект фортеці icyfenced — спіднє зі свинячої шкіри?!
рік одинадцятий
рік минув спокійно. фортеця прийняла дві чи три хвилі переселенців. зведено три рівні головної вежі, її обкопано захисним ровом, який заповнено морською водою через підземний канал. на нижніх рівнях облаштовано великі коморои, декілька найважливіших майстерень, ферми та бараки для майбутньої охорони вежі. окремо від головної вежі, далі в море, в обіймах пінистого прибою, зведено два надземних рівні для майбутньої глибокої шахти, — задля безпеки (хто зна, які забуті демони чекають під землею?) її з’єднано з головною лише вузьким місточком над водою і берегом.
рік дванадцятий
цей рік гноми icyfenced присвятили невпинному облаштуванню внутрішніх зал і налагодженню роботи з металом: плавиться тетрагідрит, виплавляється мідь та трохи срібла. шахту поглиблено до 18 підземного рівня — знайшли мармур. облаштовано чотири ремісницьких гільдії, гуртожиток і декілька індивідуальних келій для наймайстерніших ремісників.
рік тринадцятий
цього року гноми продовжили облаштовувати підземне помешкання; зокрема, запущено в дію простий внутрішній водоспад, що використовує водоносний шар, під яким розташовані основні поверхи, для створення чотирьох водяних стовпів; лікувальний ефект на психіку гномів неймовірний. з іншого — продовження налаштування індустрії: плавиться мідь та срібло; з міді наразі виготовляються лише болти для мисливців, а зі срібла — статуї для прикрашання гільдій і покоїв знаті та ґрати для водоспаду.
восени прибув величезний торговий караван з гномської батьківщини. цього разу фортеця має багато чого на продаж… це означає, втім, що щойно слава про багатство фортеці пошириться світом — чекай на навалу гоблінів, або ще щось гірше; знадобиться треноване військо.
наприкінці року гноми вирішили викопати ввесь 20 підземний рівень шахти в пошуках самоцвітів і, якщо пощастить, металів… схоже, втім, що металів тут катма, і треба рити глибше, значно глибше.
рік чотирнадцятий
рік минув спокійно; прийшов караван, гноми дісталися підземних печер, і завершили складний інженерний проєкт.
копаючи так глибоко, як ніколи до того, на п’ятий рік від заснування поселення, гноми фортеці icyfenced дісталися підземних печер.
цього року гноми розпочали й довели до щасливого завершення новий інженерний проєкт: вода, що падає чотирма водоспадами всередині фортеці рухає два водяних колеса, котрі через систему передач рухають помпи, котрі піднімають частину тої води знову догори на водоспади. це збільшило потік води і додатково оживило внутрішню атмосферу фортеці. додатково, на тому ж рівні чотири колодязі дали доступ до води на випадок, якщо закінчиться питво (а також для шпиталю).
icyfenced: розквіт
рік п’ятнадцятий
рік почався спокійно; гноми у фортеці звикли до розміреного життя і достатку, і присвятили цей рік переважно облаштуванню головної вежі та захисним спорудам і механізмам навколо неї.́
глибоко під землею, нижче сотого рівня шахти, гноми натрапили на ще глибше провалля… хто зна, що може звідти вилізти.
сите життя й великі статки гномів фортеці icyfenced не могли минути непоміченими — аж ось, п’ятнадцятого року від початку літочислення, з підземних глибин іде забута тварюка номар. гноми негайно покинули підземелля й шахту і поховалися за стінами фортеці, сподіваючись на міць розставлених у підземних проходах пасток з мідними циркулярними пилами… але все закінчилося антиклімаксом: номар спокусилася м’ясом печерних троглодитів і зуміла вбити кількох, але решта напали гуртом і вбили тварюку ще до того, як вона зацікавилася входом до фортеці.
решта року минала без пригод: розніжені гноми замостили дві дороги, облаштували кімнати для медперсоналу неподалік шпиталю, і продовжили наполегливо викопувати двадцятий підземний рівень шахти, — просто з упертості, бо вже давно зрозуміло, що металів там немає… аж поки з підземних глибин не з’явилася ще одна тварюка — велетенський одноокий рогатий верп з отруйним диханням. на щастя, здається, гноми ще не встигли прокопати прохід до тієї частини підземелля, звідки воно вилізло.
рік шістнадцятий
тим часом настала весна, і новий рік. населення фортеці досягло 200 гномів — це, здається, максимум за поточних налаштувань, тож більше мігрантів поки що не буде.
наприкінці весни двадцятеро вояків, навчених і озброєних, вирушили в експедицію для дослідження руїн фортеці evostdomas за день ходу на північний захід; хто зна, чи всі повернуться й коли.
за декілька днів експедиція успішно повернулася, принісши декілька артефактів.
тим часом страшний отруйний вепр переховувався в підземеллях, полюючи на мешканців печер, аж поки гноми необережно не відкрили доступ до нижніх печер з фортеці… тварюка лише цього й чекала, і рушила до фортеці, дорогою вбивши декількох беспечних розвідників, — аж доки її не перестрів на нижньому рівні шахти ід накасровод, арбалетник і борець. він практично самотужки затримував монстра, чекаючи на підмогу, і врешті-решт подужав його вбити!
далі буде…