дякую своїй дружині за те, що "витягла" мене в карпати -- майже хитрістю =) до семінару я не практикував йогу, був досить байдужий до неї, і, зізнатися, навряд чи колись став би відвідувати заняття в києві. та й до карпат я збирався, ще не знаючи, що прийматиму участь в заняттях... а на другий день семінару о сьомій ранку вже сидів на йогівськім килимочку на горищі, слухав дихання, і відчував... життя. так прикро, але в круговерті днів у місті, в біганині з дому на роботу й додому майже забуваєш, що живеш. виявляється, згадувати про це приємно!а йога... сподобалася. хоча... правильніше ось так: сподобалися люди -- і якщо їх об'єднує йога, так запишіть і мене =) тому -- щиро вдячний усім "семінаристам" (і організаторам) за чудову компанію! без вас навіть найживописніші пейзажі карпат залишилися б просто пейзажами на фотографіях, а людина найперше живе спілкуванням.