в цьому році травневий семінар київської школи йоги проходить в криму. бухта ласпі -- казкове місце… сплюндроване радянською забудовою. зокрема, вражає потворністю дитячий оздоровчий табір "ласпі": величезна територія, початково, мабуть, прекрасна, порізана мережею кривих, неохайно збудованих доріжок, з випадково "розсипаними" довкола бараками літніх будиночків і трьома чотириповерховими коробками неремонтованих зимових корпусів. втім, це марно передавати словами, треба бачити.як і в будь-якому кримському пансіонаті чи санаторії "радянського" типу, найяскравіший фрагмент -- столова. кому довелося відпочивати чи "лікуватися" в такому закладі -- одразу ж зрозуміє мене, проте не на 100%, бо в порівнянні, скажімо, навіть з місхорським "ай-петрі", дитячий табір "ласпі" -- це "совок" в квадраті.
ми з миленькою навіть придумали спонтанно назву "зогатка" (загадка албанською, бугога) для позначення цього феномену cousine a la soviet union. чай "зогатка" -- невизначенного кольору і смаку солодка рідина, розлита з відра, чай нагадує лише назвою. картопляне пюре "зогатка" -- дивна маса жовтувато-сірого кольору, як правило подається холодною.
найцікавіше! тут щодня подають ікру, червону або чорну. облизалися? штучну -- теж "зогатка", бо з чого її роблять, сказать не можу. у цивілізованих краях я вже її років з двадцять не бачив. а тут -- годують цим дітей… і йогів.
думаю, треба зареєструвать торгову марку "зогатка" -- і виготовляти невизначеного складу продукти спеціаьно для "совкових" закладів громадського харчування.
p.s. фото -- тимко хрумає кашу "зогатка" з родзинками, його обличчя символізує щасливе дитинство радянських дітей, для яких сам факт наявності їжі важливіший за її якість =)