шлюб -- це нескінченна низка компромісів. ніде дітися: ми різні (чоловіки і жінки), і кохаючи, маємо щодня чимось поступатися заради збереження сім'ї.перші роки все гаразд. але що далі, то менше терпіння ми знаходимо для того, щоби зрозуміти найближчу нам людину. криза -- не пригадаю, де вичитав -- спіткає десь на третій рік. наступна -- на п'ятий чи шостий...
і кожному з двох щоразу видається, що саме він/вона поступається більше!
попередження. дітям та неодруженим можна пропустити решту допису, почитавши замість нього ось це, приміром.
цинічний жарт природи в тім, що чи не найчастіше (ну, якщо вірити всіляким дослідженням і брати до уваги нормальні, здорові сім'ї з вищою освітою і без явних проблем з наркотиками/спиртним тощо) глибинною причиною кризових ситуацій в сім'ї є те, що об'єднує і дарує нам стільки щастя на початку подружнього життя. секс.
цитата з bash'ика (скорочено):
ж: неужели парням кроме секса ничего не надо?
м: нам не кроме секса ничего не надо, нам просто без секса ничего остального не надо.
проблеми у цій сфері, я думаю, виникають набагато частіше, аніж може виявити дослідження. почасти через те, що часто та чи інша сторона шукає розради "на стороні", а про таке нормальна людина на говоритиме навіть анонімно: аж занадто високою ціною дається ця розрада, навіть якщо її не викрито: як не крути, це жахливий психологічний тягар.а ще, думаю, зрада -- це остаточна крапка в романі з назвою "шлюб". навіть якщо зовні це не завжди помітно.
ну от, власне, цю тему досліджує французська режисерка александра леклер у фільмі le prix à payer (2007, франція).
зверніть увагу: в російському прокаті картина відома за назвою "нема сексу -- нема грошей" (в україні взяли кальку), і сприймається глядачами, мабуть, як кінокомедія. абсурд! англійською назва звучить "the price to pay", і одразу зрозуміло, що як би смішно не було -- в фіналі доведеться думати про ціну бажання, ціну стосунків, ціну розлуки.
саме так я б і переклав назву фільму: ціна бажання.
фільм -- драматичне досліження життя двох сімей з однією проблемою. переказувати сюжет не буду -- я ж не якийсь там оглядач глансового журналу із квотою знаків. зауважу лише, що режисер не дає відповіді на питання "що робити"... це було б занадто по-голівудському. ні, та й не може бути універсальної відповіді для всіх. кожен персонаж заплатить свою ціну за брак терпіння, за егоїзм, за зраду, а якою буде та ціна -- залежить від двох.шкода -- і про це варто пам'ятать -- що платять завше й ті, хто не причетний до витоків конфлікту.
акторська гра... нормальна. не геніальна -- проте й не лажова. загалом фільм хороший, мені сподобався. з одного боку -- проблемна драма, але доволі дотепний і стриманий гумор цілком доречно знімає напругу. півтори години пролітають непомітно. а тоді приходять думки =/
персональний рейтинг: 4/5p.s. ілюстрації запозичено у блозі bosom buddy, там є ще кілька.