до львова ми поїхали майже "випадково": попри брак бажання кудись їхати, попри необхідність в п'ятницю раніше піти з офісу та вмовити батьків побути з перчиком на вихідні... дякувати моєму братові та вікторії, які не просто запросили нас в цю поїздку — скоріше навіть наполягли, та допомогли вирішити частину проблем.востаннє — себто до поїздки на вихідних — ми з милою були у львові у травні 2007 року: одразу після семінару з йоги у карпатах вирішили не повертатися до києва, а поїхали на три дні до львова. одну ніч провели у добрих знайомих — ігоре, наталя, дякуємо! — бо у готелі "відень", де ми запланували оселитися, саме на цю ніч не виявилося вільних номерів. згодом переїхали до готелю.
у "відні" нам сподобалося, дуже. самісінький тобі центр, вид на площу івана підкови та проспект свободи. жодних нарікань на стандартний номер. і до того, ціна минулого року була — якщо порівнювать до київських — доволі помірною: десь 300 грн за добу. цього разу таких цін вже немає: від 500 за двомісний стандарт. і так — у кожному достойному готелі: попри туристичну привабливість львова, хороших готелів тут бракує, тож ціни невпинно зростають.
цього разу вікторії — саме вона займалася пошуком місця для зупинки — довелося відмовитися від готеля на користь квартири, яку пропонували за 350 грн. на добу. сам по собі варіант непевний: попри всі прикмети, важко заздалегідь вгадати, на що втрапиш. цього разу нам поталанило: двокімнатна квартира в центрі, у старому будинку практично на галицькій площі, виявилася чудовою. всі три дні ми з милою тихо й по-білому заздрили людям, які мають можливість жити у львові в таких апартаментах...
хазяїн — пан роман, як він запропонував його називати — виявився дуже привітним і говірким львів'янином: зустрів нас на вулиці, показав квартиру, намагався запобігти наші запитання. можливо, десь та привітність була аж масна: я не люблю "вазеліну" в спілкуванні, а ввічливий стук пана романа у двері кімнати опівночі, щоби ми бува не перелякалися через непередбачене відключення електрики на п'ять хвилин — дещо нас здивував і навіть розсмішив, саме в такий момент, коли сміх не є дуже доречним =)проте вцілому все було чудово, а квартиру я спокійно можу радити як дуже хороший варіант, коли треба на кілька днів оселитися у львові.
p.s. а рік тому в цей день я писав про мультфільм "теркель і халепа" — раджу обов'язково переглянути!