
трішки розчарувавшись у «пандорумі», який так цікаво починався... вирішив пошукати ще кілька фантастичних фільмів з цікавими рецензіями на imdb. так втрапив на «горизонт подій» (event horizon, 1997).
ну чому, чому кожен фантастичний фільм, з цікавою зав’язкою, з начебто шикарними можливостями розвитку сюжету — обов’язково буде зіпсований і наприкінці перетвориться на банальний фільм жахів?
як на мене, в якісній науковій фантастиці найцікавіше — це її реалізм. як не дивно. автор (письменник) лише трошечки змінює закони фізики так, щоби збудувати нову реальність — але далі в цьому світі розвиває абсолютно достовірну історію, в якій дії персонажів підкоряються нормальній людській логіці. це — закон жанру.
чому режисерові та сценаристові обов’язково треба все зіпсувати своєю пристрастю до містики? невже не можна собі уявити нічого страшнішого за живих мертв’яків та «абсолютне, незбагненне зло»?

от приблизно таке розчарування викликав і «горизонт подій»: хороший, атмосферний, багатообіцяючий початок — і просто фільм жахів з елементами містики наприкінці.
втім, не скажу, що фільм зовсім поганий — ні, дивитися можна. скажу більше — щодо достовірності інтер’єрів космічних суден (у фільмі їх два), наприклад, він дає фору тому ж «пандоруму».
персональна оцінка: 3/5
чи дивитися? якщо сподобався «пандорум», «чужий», «бездна» та інші взірці жанру — треба дивитися обов’язково, для колекції. одну з ролей у «горизонті» зіграв лоуренс фішборн, який два роки потому (1999) стане культовим образом у ролі морфея в матриці =)
p.s. хто-небудь, порадьте справді хороший фільм у жанрі космічної фантастики?