нетбуків не існує!
тут потрібна невеличка інтерлюдія. я вже писав кілька разів про те, що нетбуків… не існує. є ультрамобільні ноутбуки (за окремими винятками створені на дуже вчасно запропонованій intel’ом мобільній платформі atom) — котрі, незалежно від діагоналі дисплею (від 7 до 11,6 дюймів), по суті залишаються ноутбуками.чому? вони зберігають класичний ноутбучний форм-фактор (книжка з дисплеєм вгорі та клавіатурою/тачпадом внизу), вони зазвичай пропонують звичну стільницю однієї з популярних операційних систем, і загалом їх використовують точнісінько так, як і більші ноутбуки. тобто так само клацають кнопочками, смикають мишкою, пересуваючи такі самі іконки по стільниці й запускаючи ті самі програми, що і на «дорослих» комп’ютерах.
це я називаю «схемою використання».

тому я стверджую, що нетбуків як нового класу пристроїв — нема. є малесенькі ноутбуки, і є термін «нетбук», який на певному етапі був вигідний intel’у для розвитку продажів платформи atom.
фінальну крапку в темі ставить поява мобільних комп’ютерів з дисплеями 11,6 дюймів на базі «дорослих» процесорів intel culv, котрі навіть маркетинговій в термінологої intel називаються саме ноутбуками! сьогодні вони коштують $600 (acer aspire timeline 1810t) — але вже за рік подібні машинки з надзвичайним поєднанням компактності (11,6") і автономності (8+ годин) коштуватимуть $450-500 — і те, що ми ще за звичкою називаємо сьогодні нетбуками, буде мертве. фінал.
а де смартбуки?
отже, більша частина користувачів нетбуків — і якраз до цієї групи належить юра — знайде свій ідеал: маленький, легенький, автономний і недорогий ноутбук. але є інша, нехай менша, група — люди, котрі свідомо вибирали ще ті, семи- та дев’ятидюймові нетбуки, і котрим — в силу іншої схеми використання — навіть цих розмірів було забагато. що залишиться їм?якась частина, безумовно, задовольниться новим поколінням смартфонів — ці «іграшки» поступово стають все більш потужними, обростають новими унікальними функціями (gps, автоматичний поворот екрану та підсвітки тощо), і дозволяють на свій розсуд встановлювати програми з більшого чи меншого переліку доступних для конкретної платформи.
але головна перевага смартфону — його абсолютна портативність і необхідність слугувати ще й мобільним телефоном — для певної аудиторії перетворюється і на його головний недолік: смартфон має дисплей з діагоналлю від 2,8 до 4, ну нехай 5 дюймів, і в кращому випадку висувну qwerty-клавіатуру, котра все-одно замала для комфортного друку якихось текстів, довших за адресу сайту, sms’ку чи дуже лаконічний електронний лист =(

втім, більшість оглядачів та зацікавлених користувачів сходяться на тім, що смартбук має бути чимось середнім між смартфонами і нетбуками (звідти й назва!) — тобто мати більші за смартфонні дисплей (близько 7") та клавіатуру, але водночас забезпечувати доступ до бездротового зв’язку (3g, wifi, bluetooth) та слугувати більш універсальним за смартбук пристроєм в плані можливості запуску й комфортного використання різних програм.
моя схема використання: мобільність + універсальність

ну, доволі логічно на перший погляд, але потрібне пояснення. хорошим прикладом буде кишеньковий пк. електронну пошту можна читати на стаціонарному пк чи на кпк — я, наприкінці дворічного терміну використання кпк читав і писав особисту пошту майже виключно на кпк. читати книжки можна або з паперу, або (в електронній формі) на екрані пк чи кпк — я читав виключно на кпк. зберігати контакти, календар, задачі, переглядати відзняті на камері світлини, слухати музику можна… і т.д. і т.п.
суть зрозуміла: навіть велику частину задач, для яких більшість користувачів радше використають потужний пк або ноутбук — я схильний був переносити на той пристрій, котрий найчастіше зі мною, в кишені. на кпк.
з переходом на нетбук я взагалі забув про стаціонарний пк — він ще стоїть під столом, припадає пилом, але я вже забув (правда!), коли востаннє його включав. здається, ще влітку… все, що мені потрібно від комп’ютера — виконує нетбук. більш того, майже все, що мені може бути потрібно від смартфона/комунікатора (окрім, звісно, дзвінків) — також може виконувати нетбук!
але не все… і тут, нарешті, підходжу до теми допису: на що б я поміняв свій нетбук?
міняю нетбук!
відповідь тепер очевидна: на пристрій, який міг би, зберігаючи функціональність і потужність нетбука, дати мені ще трошечки більшу мобільність.ось чого не вистачає «аспіринчикові», як на мене:
- портативність: мобільний пристрій має бути меншим і тоншим, ідеально — вміщуватися в кишені піджака/куртки (але з дисплеєм не менше 6-8 дюймів)
- автономність: не менше 8-10 годин
- вага — не більше 1 кг, ідеально — близько 700 г
- постійний зв’язок з інтернетом, тобто інтегрований (або схований в корпус) модуль 3g на додачу до wifi стандарту 802.11b/g/n
- bluetooth (з підтримкою стереозвуку)
- gps (хоча як на мене — зовсім не обов’язково)
- трансформер — в найідеальнішому випадку хочеться можливості ховати/складати клавіатуру і перетворювати пристрій на планшетку з чутливим екраном і автоматичним поворотом інтерфейсу (але це не обов’язково)
- у зовсім-презовсім ідеальному випадку — гібридна матриця e-ink/lcd на кшалт показаної компанією pixel qi
- розмір зображення не менше 1024x600
- здатність працювати з універсальною операційною системою, запускати звичні програми
- майже повноформатна клавіатура, з достатнім набором клавіш (не смартфонне qwerty) — можна навіть трошечки зменшити
- три usb-порти (хоча в ідеалі повинні бути usb 3.0)
- достатня потужність, 1-2 гб пам’яті, 8-16 гб на ssd або 120-160 на жорсткому диску
- універсальний карт-рідер (двох не потрібно)
- стандартні аудіо-роз’єми 3,5 мм
- відеовихід на зовнішній монітор (щоправда, можна було з замінити vga на цифровий)
- веб-камера з мікрофоном
- доступна ціна на рівні $300-400
- мережевий інтерфейс для дротових мереж
- другий карт-рідер
- роз’єм для замка kensington (не зауважили? він тут є!)
- тачпад! спокійно — про це трошки пізніше детально розповім
ідеальний форм-фактор
щоби просто уявити собі, як приблизно може виглядати зовні подібний пристрій — достатньо глянути на вже давненько доступну серію мобільних комп’ютерів sony vaio p.в принципі, сам форм-фактор настільки класний, що я готовий був би навіть взяти цей пристрій і перетерпіти, поки глобальний ринок народить щось близьке до мого ідеалу ще й за технічними характеристиками.
але… це sony. і ціна відповідна — не менше $1000 в залежності від конфігурації. це трошки забагато для пристрою, який лише виглядає як мій ідеал — але не реалізовує і половини забаганок в плані технічних характеристик.
нічого, почекаю ще трошки =)
p.s. зверніть увагу: тачпада в традиційному розумінні vaio не має, але можливість керувати курсором — надає =) детальніше про відмову від тачпаду — за іншим разом.