далі цікаво: коли я планував і розпочинав друкувати цей допис, я збирався пояснити, чому відрадив братові залишати kubuntu 9.10 на нетбуці, і чому не варто повторювати експерименти з kde 4.x на нетбуці — на перший погляд дистрибутив видався мені неповоротким, перевантаженим візуальними ефектами…
тепер я вже мав змогу трошечки погратися з kubuntu, і забираю назад ті слова, котрі вже майже злетіли з вуст (та чого там — таки злетіли!) враження від самого дистрибутива — переважно позитивні: зріла стільниця, справді зручна у використанні (хоча аскетам на кшалт мене та любителям gnime/xfce видасться надто строкатою — але це суб’єктивне), ряд унікальних (як на стільниці для linux) можливостей, дуже багатий набір якісного, функціонального програмного забезпечення (повірте, для gnome/xfce доводиться довго шукати відповідників).
і до всього, попри мої перші побоювання, вся ця краса досить добре ворушиться на нетбуці з процесором atom n270 і 1,5 гб пам’яті. звісно, без «пружинки», як xfce з мінімалістичними налаштуваннями без композитної графіки — але достатньо добре як на kde 4.х!
я вражений. сам я, мабуть, ще не готовий повернутися на kubuntu — але братові тепер доведеться пояснювати, чому я передумав ставити йому щось інше: він звик до цієї стільниці, тож нехай користується далі. врешті-решт, він не схильний до експериментаторства з операційними системами =)