ну і після всього того — традиційний стамбульський турецький ресторан. я щось казав про гамір на базарі? забудьте. уявіть собі вуличку довжиною 200 –300 метрів, і по всій довжині немає нічого, окрім ресторанів, ресторанів, ресторанів… у два поверхи, без проміжків, з суцільними літніми майданчиками по обидві сторони. і надвечір — усе це майже повністю заповнене людьми, що більше говорять, ніж їдять, здається. додайте до того два-три гурти якихось бродячих турецьких музик, що не стільки музику грають, скільки намагаються добути зі своїх інструментів якомога гучніші звуки…
базар — великий чи гігантський — просто відходить на задній план.
p.s. на picasaweb знову є трохи нових світлин, небагато.