п’ятиденна поїздка була формально відрядженням, але необхідність попрацювати півтора дня (або принаймні бути присутнім на партнерській конференції) не позбавила можливості трішки відпочити й всотати цікавих вражень від мандрівки.
ані можливості, ані великого бажання звітувати у блозі щовечора у телеграфно-твітерному стилі (на кшалт «лежав на пляжі, купався в морі») не було — та й хто б читав? я ж не турист в ново-класичному розумінні, метою котрого було би сфотографуватися з ейфелевою вежею і негайно сповістити про це усіх «друзів» на однокласниках. до того ж, я просто лінивий =)
якщо узагальнити оті всотані враження, написав би так: надзвичайно охайне місто, багато дорогих готелів, всюди привітний персонал, доглянутий і архітекрутно цікавий старий центр. зручний і приємний курорт для європейців — німців, іспанців, — котрі прагнуть спокою і мають можливість платити за такий відпочинок.ось таким міг би й повинен бути крим — якби не був просотаний до підвалин совковим жлобством, нецивілізованою безкольтурщиною, безвідповідальною жадібністю та злочинністю. шкода, бо природа та географія криму значно, значно багатша й цікавіша за майорську.
втім, ще трішки про майорку, найсильніші враження.
кухня майорки невиразна (суб’єктивно). традиційні страви — плов з морепродуктами (паелья) та м’ясна й овочева закуска до пива/вина (тапас), — нічим не вразили. втім це, можливо, результат надмірної уніфікації європейської кухні в більшости готелів. а от соуси сподобалися, і ще солодкі сушені фініки, загорнуті в солоний шпондер і засмажені — ням-ням =)
новіші квартали на захід від центру сильно нагадали міста південного узбережжя криму, але «нагадали» тут, мабуть, не надто доречне слово… надто охайно, надто стримано в архітектурному плані, надто по-європейському.
цікаво (ну, принаймні чоловікам), що досить багато жінок на пляжах пальми загоряють топлес. звісно, і в криму можна таке зустріть — але для пальми, схоже, це норма, а не виняток: практично на кожній світлині з пляжа можна знайти, на що подивитися (на жаль, я не фотографував пляж, тож мусив позичити фото в колег для ілюстрації).
сподіваюся, ще колись буде в мене нагода повернутися на майорку, і не самому, а з родиною.
p.s. традиційно кілька найцікавіших світлин з того, що відзняв, опублікую в «мандрівному» альбомі на picasa.