ми з тимком у цей час ходили до крамниці — одразу ж побігли на місце події: плачу вже не було, наші дівчатка прямували додому, щоби промити подряпини. відправивши тимошка додому самостійно митися й вкладатися спати (20:57), самі стрибнули в машинку і поїхали вже добре знайомою дорогою — до травмпункта в охмадиті.
лікар заспокоїв: подряпини на вигляд страшніші, ніж пошкодження. професійно промив, сказав добре слово малечі, порадив препарати для обробки вдома і відправив додому.
назад їхали вже спокійніші. нехай це буде єдина автокатастрофа в мільчуніному житті.