учень — це не глек, який потрібно наповнити, 
а факел, який треба запалити, 
а запалити факел може лише той, 
хто сам горить. 
плутарх

синочок у четвертому класі. домашнє завдання самостійна робота в класі — написати короткий твір (переказ?), попередньо підготувавши план. зробив…

…отримав 10 за зміст і 1 за грамотність.

я собі гадав, що для того, аби навіть за 5-бальною системою отримати «кол», треба ще добряче постаратися… а при 12-бальній системі оцінювання — це вже має бути щось абсолютно фантастичне. пропоную переглянути роботу (скан):


дванадцять виправлень; дев’ять винесено на поля (тобто, якщо не помиляюся, вони прямо вплинули на оцінку з граматики):
отже, скільки з цих виправлень є справді помилками учня за програмою 4 класу? але тим часом дитина бачить оцінку своєї роботи вчителем: одиниця!

в методичних рекомендаціях з оцінювання досягнень учнів початкових класів читаю розумні ж речі:
цитата: «вчитель початкових класів повинен враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. негативні емоції, як правило, зумовлені неаргументованою оцінкою».
це ж банальна психологія, зрозуміла кожному, чи ні? далі:
цитата: «під час засвоєння, систематизації, узагальнення та застосування нових знань, умінь і навичок, оцінка в балах виставляється тільки за достатньо повні і правильні відповіді».
чому так? тому що:
цитата: «такий підхід забезпечує реалізацію особистісно-орієнтованого навчання у плані запобігання відставанню окремих дітей, забезпечення вчасної моральної підтримки, виявлення при цьому доброзичливого ставлення та віри в успіх кожної дитини. […] саме у такий спосіб […] у дитини формується свідоме ставлення до навчання, віра в свої сили, бажання поліпшити результат своєї навчальної діяльності».
оцінка цього твору — далеко не перший дзвіночок: таких от взірців психологічної підтримки й умотивування вже трішки накопичилося. перевівши дитину в нову школу в зв’язку з переїздом, віддавши в клас до нового вчителя, ми не сподівалися так швидко зауважити, що щось іде не так:
тимко: тату… я хочу в стару школу, і шоб була стара вчителька…
звісно, десятилітньому хлопчині значно цікавіше гратися в minecraft або ганяти м’яча у дворі… але, на мою думку, це нормально: я пригадую себе =)

…але якщо розумна дитина може — я точно це знаю! — вчитися з інтересом і старанно, але замість цього щодня йде до школи не з цікавістю, не з передчуттям зустрічі з однокласниками, а з очікуванням дорікань та поганої оцінки?

…але якщо чи кожного дня, забираючи дитину з класу після уроків, батькам доводиться вислухати чвертьгодинну лекцію про негатив: як він лінується, як погано поводиться тощо?

такого не було в старій школі, у попередньої вчительки. треба щось змінювати.

поновлення (2013-11-20). уважний читач підказує, що є ще помилка — пропущено літеру в слові «побачила».