за місяць в автівці вислухав французьку аудіоверсію фантастичного роману «11/22/63» стівена кінга.

прослухав з великим задоволенням: хороша акторська озвучка, цікавий сюжет, мінімум фірмової кінгівської містики. не знаю, як це читатиметься українською, — багатьом не сподобається брак динаміки в сюжеті чи видасться надмірним зосередження на романтичній складовій…

…але на мою думку, це найкращий твір кінга — принаймні найкраще з того, з чим мені випало познайомитися.

наразі в боксі для cd вже нема що слухати — всі аудіокнижки французькою, які востаннє записував собі, переслухав:
ці самописні диски тепер лежать без діла, кому треба? гобіт, зокрема, начитаний домініком піньоном, — як таке можна викинути?